Готовый перевод Творець вмінь. 1 Книга. Незручна реальність / Творець вмінь. 1 Книга. Незручна реальність: Глава 4: Друзі

Потрібно ще стільки усього продумати…

З такою думкою Луі закрив двері дому, ліг на ліжко та…заснув солодким та спокійним сном

-ти! Покидьок! я ніколи тобі не віддамся!

Пройшло декілька годин

Луі відкрив очі, почувши нові крики в сотнях метрів від свого дому

(можливо це та ж жінка, яка кричала зранку?)

Сідаючи на ліжко, Луі на хвильку замислився над тим, чому він спить в таку годину

-…точно! Я ж безробітній!! Хаха

Луі хоч і був розумним в деякі моменти, але все ще не навчився жартувати

-о, мишоловки

Вийшовши з дому, сонце знаходилось прямісінько над домом Луі, це означало, що зараз майже час обіду

Знову відклавши люк, та вдихнувши цей жахливий запах, Луі спустився в каналізацію

*писк-писк*

При неочікуваних звуках щурі відчули небезпеку

(сподіваюсь ви достатньо дурні, щоб попастися на цю пастку)

Заглянувши в першу мишоловку Луі побачив мишу!

Не довго думаючи, він заглянув в інші дві

(і тут миші!)

Усі мишоловки спрацювали! Це було дивно, але приємно

Луі дуже обережно підійшов до відкриття мишоловок. Приставивши вхід мишоловки до землі, він зробив невеличку дірку, через яку щур міг просунути голову. Повільно відкриваючи мишоловку, Луі тримав дошку напоготові

*Шух*

«отримано 0.001 сутності навичок»

Одного влучного удару в голову вистачило щуру, щоб вмерти, навіть не видаючи своїх останніх «слів»

Вбивши усіх трьох щурів, Луі взяв їх тіла, та заніс в дім, оскільки тепер це його товар, а залишати товар там, де його було легко вкрасти – невигідно

Поклавши тіла щурів в ящик, яким він піймав свого першого щура, Луі почав мислити

-тепер потрібно якимось чином зняти з них цю волохату шкіру…але як!? В мене немає нічого гострого

Думаючи про щурів, Луі вирішив попробувати використати свою навичку

-я хочу створити навичку для зняття шкур руками..

Думка Луі була сформульована доволі таки незрозуміло, але навичка сприйняла його слова та видала декілька повідомлень перед очима хлопця

 «неможливо використати вашу навичку через недостатню кількість очків сутності (0,004/2)»

Отже, для різних навичок потрібна різна кількість очків сутності..ну, це було зрозуміло й так, оскільки вміння бувають різними. Людина яка вміє знімати шкіру з тварин руками ніколи не зрівняється з наприклад, магом, який вміє розбирати істот на частини однією своєю думкою

І взагалі…коли я вб’ю ще 6 шурів, число очків сутності стане 0,0010, чи 0,010?..потрібно буде перевірити..

Взявши ще декілька шматочків хліба, Луі вернувся в каналізацію та підготував пастки до нової здобичі

-зараз мені потрібно що-небудь гостре..ехх

Луі повертався в дім та важко вздихав. Сьогодні він витратив буквально усі свої гроші. У нього залишилося три мідні монети, чого було недостатньо  навіть для покупки хлібини

Але тут Луі подумав

(точно, Марк, Алл!)

Дивлячись на трупи трьох щурів, Луі згадав про своїх друзів, можливо вони зможуть позичити трохи грошей?

Але зараз лише обідній час..

Прийдеться зачекати ще кілька годин

-хехе, ще декілька годин відпочинку

Луі ліг на ліжко та думав про минуле, ностальгія за дитинством заставила його трохи посумувати, але він розумів що далі буде тільки краще

Вставши з ліжка, хлопець вирушив до складу

Сонце вже майже сховалося за горизонтом, велика кількість людей поверталися додому. Дивлячись на працівників складу, можна було зрозуміти, що вони виглядали гірше ніж більша частина цих втомлених людей

Дивлячись на синє небо, Луі мислив

(а якщо я буду довго тримати щурів в своєму домі..я ж не помру від якої-небудь хвороби?)

-о, Луі! Бос сьогодні був дуже незадоволений твоєю відсутністю!

Марк вийшов з складу та помітив хлопця, який як і завжди дивився в небо

-хаха, більше я сюди не вернусь!

-о? невже тобі попалася хороша навичка? Розказуй!!

І тут Луі не знав що сказати, можна було б і розказати правду, але хлопець побоявся цього, немов не дуже довіряв своїм друзям

-а?..так..це..навичка пов’язана з полюванням…

-вауу! Тобто ти тепер зможеш стати хорошим мисливцем і заробляти більше ніж ми!

-а, ну..про це я й хочу поговорити..

Підбіг Алл, після чого усі троє рушили в сторону воріт міста

-хлопці…не могли б ви позичити мені трохи грошей? Я обіцяю все вернути...

-а? гроші? Не проблема!

Марк одразу ж був не проти. А що ще він міг зробити з своїми грішми? Все своє майбутнє життя він буде працювати на цьому клятому складі, йому було б вигідніше вкластися в того, в кого була хороша навичка

-..добре, а скільки тобі потрібно?

Алл віднісся до прохання трохи більш обережно. Йому всього 17 років та 8 місяців. Він не знає яку навичку отримає, тому був би радий зекономити гроші на майбутнє, але навіть знаючи це, він був не проти позичити трохи своєму другу

-а..ну…я сподіваюсь на хоча б одну срібну монету..

-я дам її тобі

-я також дам одну

Хлопці швидко переговорили та дійшли згоди

-друзі, ви просто неймовірні…велике дякую!!

Відкинувши всі переживання про гроші, Луі та хлопці йшли в сторону воріт та говорили про життя. Луі не планував розказувати їм про свою задумку з щурами, оскільки якби вони взнали про це, то могли б і не дати грошей, це була думка хлопця

Дійшовши до перехрестя, на якому вони зазвичай розходились, Луі залишився на місці, доки хлопці йшли по свої гроші

Взявши їх, та щиро подякувавши, Луі пообіцяв віддати кошти настільки швидко, наскільки він зможе. І це була правда. Хлопець не любив мати борги.

Прямуючи додому, Луі боявся крадіїв, він ще ніколи не тримав стільки грошей, як сьогодні. Зараз 2 срібні монети, і зранку 2 срібні монети..це величезна куча грошей. Цього могло б вистачити на 40 хлібин!

Оскільки наступала ніч, Луі сховав гроші в схованку, оскільки планував іти на ринок завтра.

Взявши дошку покриту кров’ю, та шматочок хліба, Хлопець востаннє за день спустився в каналізацію

«отримано 0.003 сутності навичок»

Виконавши три рухи дошкою, очки сутності збільшилися. Поставивши хліб в мишоловки, Луі взяв щурів за хвости та відніс в дім, де закинув їх в ящик

Лігши знову на ліжко, Луі відчув ще один прилив втоми. Швидше за все, це через роки важкої праці за графіком. Він ніколи не міг дозволити собі спати більше 8 годин в день, хоча й ці 8 годин були рідкістю

Прокинувшись о 4 годині ранку, Луі ніяк не міг зрозуміти чи це ніч, чи вже ранок, він нікуди не спішив, тому лежав допоки не почув чотири дзвінки в дзвін, що означало початок четвертої години дня

Відкривши очі, Луі піднявся на ліжку

-…фу!

Запах каналізаційних щурів заполонив увесь дім. Як би далеко Луі не відсунувся від ящика, запах продовжував «атакувати» бідного хлопчину

Відкривши єдине вікно в домі, Луі зачинив двері та швиденько сходив в каналізацію по нову порцію щурів

«отримано 0.003 сутності навичок»

«0.010 сутності навичок»

-Отже, мої здогадки були правильними…знову

Вертаючись в дім, Луі подумав про те, що йому потрібно зараз зробити

(отже, спочатку  ще трохи зачекаю, оскільки лише 4 ранку, ринок повинен бути закритий, отже ще дві години можна відпочивати. Далі потрібно сходити на ринок, після чого почати працювати з щурами..)

Зайшовши в дім, Луі вирішив не сидіти просто так, як він робив це учора перед походом на склад, а використати час з користю

Можливо це може здатися чимось непотрібним, але хлопець чітко пам’ятав як до 10 років завжди виконував ранішню зарядку. Прокинувшись зранку в ті далекі часи, він почувався сумним, допоки не почав виконувати зарядку

Стоячи посеред дому, Луі почав виконувати прості вправи, як в дитинстві: присідання, стрибки, біг по колу, віджимання та планка

Оскільки Луі працював, у нього не було часу на зарядку, проте можна сказати, що він не втратив багато. Тягаючи важкі коробки на роботі, він накачав собі руки та ноги. Така чудова фізична форма була рідкістю для дітей з звичайних сімей, але Луі все ще був незадоволений своїм тілом. Думаючи про супер людей, які боряться з безліччю монстрів, хлопець переконав себе, що йому також потрібне хороше тіло

Займаючись зарядкою перші 30 хвилин, Луі втомився як після декількох годин роботи на складі. Але це його не зупинило, оскільки ці дві години він провів, займаючись «ранішньою зарядкою», після чого посидів хвильку на ліжку, щоб відпочити

Взявши дві срібні монети, Луі закрив вікно та оглянув кімнату

-потрібно купити ще один хліб..а краще два

Зачинивши двері, Луі розумів що попереду його очікують 120 хвилин важкої ходьби, оскільки у нього боліло буквально усе тіло

-ей, привіт Луі

Йдучи по вулиці, хлопець зустрів Марка

-привіт! Я саме іду на ринок

-аа, дивись тільки обережно! Подейкують що в містечку з’явилася банда крадіїв

Пройшовшись до складу, Луі та Марк поговорили про банду, гроші, купців та безліч інших безглуздих речей для розмови найнижчого прошарку суспільства

Попрощавшись з старим другом, Луі вирушив на ринок

Обдумавши всі варіанти гострих предметів, Луі вирішив купити найтупішого ножа. Коштував він 1 срібну монету, та вже побував в використанні інших людей, але Луі  в даний момент не хвилювала якість

Знайшовши продавця ножів, Луі швидко його придбав за срібну монету. Виборювати 1-3 мідні монети в даній ситуації було безглуздо, оскільки вони не допоможуть

Купивши цього залізного кухонного ножа, Луі відправився до чоловіка вкритого шрамами

-дайте два хліба

Залишалося ще 90 монет..

-ось, ваш хліб

а ще зараз потрібно знайти собі продавця..

-сер, а якщо я буду щодня приносити вам смажених щурів, скільки ви готові платити мені за них?

-а?

Чоловік розгубився, оскільки зазвичай люди не так пропонують свій товар..до того ж це смажені щурі

-я б хотів продавати вам свій товар, оскільки ви вже продаєте хліб на цьому ринку..

-зрозуміло. Хмм, по 4 мідні монети за штуку

-можливо за 5?

-тоді я не зможу їх продавати. Всі мої покупці шукають лише дешеві харчі

-…добре, я принесу вам свій товар завтра зранку

Продавець знайдений. зазвичай на початку дня навколо цього чоловіка знаходиться близько сотні хлібин, але до вечора їх кількість зменшується до двох-трьох десятків

(отже, залишилося витратити ще 90 мідних монет)

http://tl.rulate.ru/book/83890/2687149